Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

что ни попадя

  • 1 употребляющий в пищу или приобретающий все, что ни попадя

    General subject: pamphagos

    Универсальный русско-английский словарь > употребляющий в пищу или приобретающий все, что ни попадя

  • 2 что попадя

    что <ни> попадя
    прост., неодобр.

    А эта колодина несёт тут что ни попадя, и всё не по делу, не к месту. Тоже сваха выискалась! (И. Ракша, Весь белый свет) — And this blockhead was sitting here talking all sorts of rubbish, all of it out of place and stupid. Fine sort of matchmaker she was!

    Русско-английский фразеологический словарь > что попадя

  • 3 что

    I
    мест.
    1. вопр. чӣ?; что это такое? ин чист?; что случилось? чӣ шуд?; чӣ гап? чӣ воқеа рӯй дод?; что с вами? ба шумо чӣ шуд?; что нового? чӣ хабари нав?
    2. вопр. взнач. сказ. чӣ гавр?; что больной? аҳволи бемор чӣ тавр?; ну что, как поживаете? хӯш, аҳволатон чӣ тавр аст?
    3. вопр. в знач. нареч. чаро, барои чӣ; что ты так кричишь? чаро ин кадар фарьёд мезанӣ?: что ты задумался? чаро ба хаёл рафтӣ? / разг. с частицей «так» чаро?; я не приду,- Что так? ман намеоям.- Чаро?
    4. вопр. (что ты сказал?) чӣ гуфти?, чи?
    5. вопр. разг. (сколько?, какую сумму?) чанд нул?, чӣ қадар?; что стоит книга? китоб чанд пул меистад?
    6. неопр. разг. (что-то, что-нибудь) ягон чиз, чизе; если что случится, сразу извести агар воқеае рӯй диҳад, дарҳол хабар деҳ; в случае чего мабодо…
    7. с отриц. чизе ки на …; о чём они только не говорили! оҳо, онҳо чизҳои бисьёр гуфтанд!, онҳо чизе ки нагуфтанд!; чего не сделаешь для тебя! чиро бароят намекунӣ!
    8. в устойчивых сочетаниях 1) (при оботачении сомнения): что пользы? чӣ фоида?; что толку? чӣ манфиат?; что хорошего? чӣ нағзӣ дорад? 2) (всё, любое) кадомаш ки бошад; что угодно? чӣ лозим? чӣ даркор?; что попало чизе ки бошад; что придётся чизе қи рост ояд; чем [ни] попадя прост. ҳар чизе ки ба даст омад (афтид)
    9. относ. ки; я незнаю, что ей нравится ман намедонам, ки чӣ чиз ба вай маъқул аст; что с возу упало, то пропало посл. что обе ки аз кӯза рехт, рехт <> а что? чаро?, барои чӣ?; не ходи сегодня гулять.- а что? - Погода плохая имрӯз ба сайру гашт набаро.-- Чаро? - Чунки ҳаво бад аст; во что бы то ни стало ҳар чӣ ки шавад, ба кадом роҳе ки бошад; вот что медонӣ чӣ, агар дони; вот что я тебё скажу медонӣ, ман ба ту чӣ мегуям; вот (вон) [оно] что ҳамин тавр; ана гап дар қучо будааст; ҳамту гӯед; в случае чего агар вокеае рӯй диҳад; до чего [же] 1) (очень, чрезвычайно) бисьёр, хеле; до чего хорошо на реке! сайри дарё хеле хуш аст! 2) (до какого состояния) ба чӣ ҳолат (аҳвол); до чего ты меня довел! ту маро ба чӣ аҳвол расондӣ!; к чему? 1) (зачем?) чӣ лозим? 2) (что бы это значило?) барои чӣ?, чӣ маънӣ дорад? его вызвали в центр.- К чему бы это? ӯро бо марказ даъват кардаанд.- Чӣ маънӣ дошта бошад?; как ни в чём не бывало ҳеч чиз нашудагӣ барин; мало ли что ҳеҷ гап не; на что [уж] (как ни, хотя и очень) ҳарчанд ки, агар чанде; не к чему ҳоҷат не, ҳоҷат надорад; ни за что 1) (ни в каком случае) ҳеҷ гоҳ, ба ҳеҷ ваҷх, ҳеҷ вақт 2) (зря, напрасно) беҳуда, бефоида, бекора; ни за что [ни про что] беҳудаву бесабаб, бе хеч чиз; ни к чему лозим не, даркор не; пока что ҳоло, дар айни ҳол; почти что кариб, тақрибан, тахминан. наздики …; с чего? дар кадом асос?, ба чӣ асос?; только что [не] қариб ки, наздикӣ …; хоть бы что кому ҳеч парво накардан; чуть что 1) агар ягон ҳодиса рӯй диҳад 2) прост. қариб ки..,; что бы ни чӣ хеле ки …; [ну] что ж хайр, майлаш; что за беда чӣ аҳамият дорад, хеч гап не; что ли магар, ми; пойти погулять, что ли? рафта сайр карда биёяммӣ?; что такое? чӣ?; что [же (ж) это] такое? ин чӣ гап худаш?; что ты? (вы?) наход?, рост?; что это за? ин чӣ?, чӣ?; что касается меня агар гап дар бораи ман равад …; что называется в знач. вводн. сл. чунон ки мегӯянд; на чём свет стоит ругать даншоми қабеҳ додан; ни во что не ставить, ни за что считать кого-л. касеро ҳеҷ шумурдан (донистан); ни с чем уйти, (остаться) дасти холӣ рафтан (мондан); чёрт знает что (сколько и т. п.) худо медонад
    II
    союз
    1. нзъясн. ки; жалко, что ты опоздал афсӯс, кн дер мондӣ; мешок такой тяжёлый, что не поднять чувол чунон вазнин, ки бардоштан мумкин нест
    2. сравн. фольк. и прост. мисли…, монанди…, чун; она поёт, что соловей вай чун булбул месарояд
    3. разг. (хоть …, хоть) хоҳ …, хоҳ; что ты придёшь, что я, - всё равно хоҳ ту биёй, хоҳ ман - фарқ надорад; что в лоб, что по лбу погов. « Хӯҷаалӣ - Алихӯча, ду понздаҳ - якей
    4. вхо­дит в состав сложных союзов, напр.: потому что бинобар он ки; благодаря тому что дар натиҷаи он ки; в связи с тем что ба муносибати он ки, ба сабаби он ки; несмотря на то, \что катъи назар аз он ки, сарфи назар аз он ки …, бо вуҷуди он ки

    Русско-таджикский словарь > что

  • 4 попадя

    чем ни по́падя прост — with anything that is at hand/that comes to hand

    покупа́ть что ни по́падя — to buy the first thing one claps one's eyes on coll

    она́ приглаша́ла к себе́ кого́ ни по́падя — she would invite to her parties every Tom, Dick and Harry derog

    Русско-английский учебный словарь > попадя

  • 5 Ц-10

    БЕЗ ЦАРЯ В ГОЛОВЕ coll PrepP Invar usu. subj compl with бытье (subj. human), pres or past, or nonagreeing postmodif fixed WO
    one is very dull-witted, foolish
    X без царя в голове - X has no brains
    X has nothing upstairs X doesn't have a brain in his head
    (when used as nonagreeing postmodif) a person (a man, a woman) with nothing upstairs.
    «Ты, Митек, известно, без царя в голове, молотишь, что ни попадя...» (Максимов 2а). "Mitya, we know you haven't any brains and you don't often hit the nail on the head. " (2a).
    Хлестаков, молодой человек лет 23-х, тоненький, худенький несколько приглуповат и, как говорят, без царя в голове (Гоголь 4). Khlestakov, a young man, about twenty-three, slim, slender, a bit silly, and, as they say, with nothing upstairs (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Ц-10

  • 6 Я-35

    ЯЗЫК БЕЗ КОСТЕЙ у кого coll, disapprov VP subj. with бытье, pres only fixed WO
    s.o. is very talkative, says things he should not, is not careful about what he says: у X-a язык без костей = X has a loose tongue
    X's tongue runs away with him X runs off at the mouth X's tongue is out of control X's tongue is always wagging.
    «Ишь, сопит! Обиделся, видно, малолетка... Я ведь так, не со зла... Язык без костей, вот и мелю...» (Максимов 2). "Hell, he's snivelling! Must have offended him....Don't mind me, kid, I don't mean any harm. My tongue runs away with me and I say all kinds of junk..." (2a).
    «Молотишь, папаня, что ни попадя, язык без костей» (Максимов 1). "You're talking a lot of rubbish, Dad, your tongue's out of control" (1a).
    У нас, знаешь, в деревне языки без костей - кому чего на ум взбредет, то и болтают». - «А чего болтают, - возразила Ксения. — Хоть и деревня, а тоже народ живет не дурее других. Болтать зря не будут» (Войнович 4). "You know, tongues are always wagging in this village, someone gets an idea, they've got to blab about it." "What do you mean blab," objected Ksenia. "It might be a village but people here don't live any worse than other people. We don't go in for idle talk" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Я-35

  • 7 без царя в голове

    [PrepP; Invar; usu. subj-compl with быть (subj. human), pres or past, or nonagreeing postmodif; fixed WO]
    =====
    one is very dull-witted, foolish:
    - X без царя в голове X has no brains;
    || [when used as nonagreeing postmodif] a person <a man, a woman> with nothing upstairs.
         ♦ "Ты, Митек, известно, без царя в голове, молотишь, что ни попадя..." (Максимов 2а). "Mitya, we know you haven't any brains and you don't often hit the nail on the head. " (2a).
         ♦ Хлестаков, молодой человек лет 23-х, тоненький, худенький; несколько приглуповат и, как говорят, без царя в голове (Гоголь 4). Khlestakov, a young man, about twenty-three, slim, slender; a bit silly, and, as they say, with nothing upstairs (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без царя в голове

  • 8 язык без костей

    [VPsubj with быть, pres only; fixed WO]
    =====
    s.o. is very talkative, says things he should not, is not careful about what he says:
    - у X-a язык без костей X has a loose tongue;
    - X's tongue is always wagging.
         ♦ "Ишь, сопит! Обиделся, видно, малолетка... Я ведь так, не со зла... Язык без костей, вот и мелю..." (Максимов 2). "Hell, he's snivelling! Must have offended him....Don't mind me, kid, I don't mean any harm. My tongue runs away with me and I say all kinds of junk..." (2a).
         ♦ "Молотишь, папаня, что ни попадя, язык без костей" (Максимов 1). "You're talking a lot of rubbish, Dad, your tongue's out of control" (1a).
         ♦ "У нас, знаешь, в деревне языки без костей - кому чего на ум взоредёт, то и болтают". - "А чего болтают, - возразила Ксения. - Хоть и деревня, а тоже народ живёт не дурее других. Болтать зря не будут" (Войнович 4). "You know, tongues are always wagging in this village; someone gets an idea, they've got to blab about it." "What do you mean blab," objected Ksenia. "It might be a village but people here don't live any worse than other people. We don't go in for idle talk" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > язык без костей

  • 9 попадать

    I. попадати.
    II. попасть
    1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;
    2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];
    3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.
    * * *
    I поп`адать
    1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися
    2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти
    3) ( упасть много раз) попа́дати
    II попад`ать
    несов.; сов. - поп`асть
    1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)
    2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися
    3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися
    4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися
    5)

    попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)

    где попа́ло — аби́де, бу́дь-де

    как попа́ло — аби́як, бу́дь-як

    како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й

    кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого

    что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́

    куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить

    чем [ни] по́падя — будь-чим

    Русско-украинский словарь > попадать

  • 10 попадать

    Русско-английский фразеологический словарь > попадать

  • 11 попасть

    сов. Л. в кого-что [рафта] расидан, задан, хӯрдан, афтидан, даромадан, ғалтидан; мяч попал в сетку тӯб ба тӯр афтид; камень попал во двор санг ба ҳавлй ғалтид; попасть в цель ба нйшон задан // чем во что расондан, даровардан, гузарондан; попасть крючком в петлю чангакро ба ҳалка даровардан // накого-что (о каплях,брызгах и т. п.) паридан, чакидан, расидан; брызги попали на скатерть чакраҳо ба рӯи дастархон париданд
    2. омадан, даромадан, расидан; афтода (даромада) мондан; я не могу попасть в дом ман ба хона даромада (расида) наметавонам; попасть в чащу леса ба ҷангали анбӯҳ афтода мондан
    3. во что, на что, подо что ба ягон ҳолат афтидан (дучор шудан); гирифтор шудан; попасть в силки ба дом аф-тидан; попасть в плен асир афтидан; в беду гирифторде бало шудан; попасть под дождь таги борон мондан; попасть под суд ба мурофиа афтидан
    4. чем во что ғутидан; попасть ногой в грязь нохост пой ба лой ғӯтидан
    5. во что, на что даромадан, дохил шудан, кабул шудан; попасть во флот ба хизмати флот таъин шудан
    6. шудан; попасть в забияки ҷангара (ҷанҷолчй, шаттоҳ) шудан
    7. прост. дучор шудан, вохӯрдан, ба назар (ба чашм) афтодан
    8. безл. кому-чему разг. (о наказании, взыскании и т. п.) гап шунидан, гап расидан, таҳи гап мондан, сарзаниш (ҷазо) дидан; попадёт тебёза это ту барои ин корат ҷазо мебинй <> где попало ҳар куҷо, ки рост ояд; как попало чи тавре ки рост ояд; бетартибона, ғайри муназзам; какой попало кадомаш ки рост ояд; кадомаш ки бошад; кто попало касе ки рост ояд; касе ки бошад; куда попало куҷое ки рост ояд; что попало чизе ки бошад; попасть впросак ба ҳолати ногувор афтодан; попасть в историю ба гирдоби бало афтодан; попасть в лапы кому-л. ба чанголи касе афтодан; попасть в переделку (в переплёт) дучори мушкилй шудан, ба ҳолати ногувор афтодан; попасть в руки кого, чъи, ко-му, к кому ба даст афтидан; попасть в тон кому табъи сомеъ сухан гуфтан; попасть в [самую] точку айни муддаоро гуфтан (кардан); на глаза кому ба чашм афтидан; попасть на зубок кому-л. хандахариши касе шудан; попасть на язык (язычок) кому-л., к кому-л. вирди забони касе шудан; попасть под руку кому нохост ба даст афтодан; попасть под горячую руку кому-либо ба ғазаби касе гирифтор шудан; попасть пальцем в небо гапи беҷо задан; ҷавоби бемавқеъ додан; вожжа под хвост попала кому прост. кадом ҷин зад; не в то горло попало прост. ба гулӯ парид; чем [ни] попадя прост. бо ҳар чизе, ки ба даст омад (афтид)

    Русско-таджикский словарь > попасть

  • 12 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 13 В-38

    СКОЛЬКО (KAK) ВЕРЁВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ СКОЛЬКО ВЕРЁВОЧКУ (ВЕРЁВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ (saying) underhanded dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped: = the pitcher goes often to the well, but is broken at last the pitcher goes once too often to the well (in limited contexts) it will catch up with you in the end.
    «Воровал мой оголец, как ни попадя ( ungrammat = веб, что попадется). Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, — пять без поражения» (Максимов 3). "Не stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-38

  • 14 К-103

    НА ВСЮ (ПОЛНУЮ) КАТУШКУ highly coll PrepP these forms only adv (intensif) fixed WO
    1. (one does sth. or, less often, sth. is operating) to one's or its full capacity, to the fullest extent possible
    to the fullest
    to the max giving it all (everything) one's got giving it one's best shot going (the) whole hog with might and main (in refer, to volume or capacity) (at) full blast
    жить - - make the most of one's life
    live life to the fullest
    веселиться (праздновать) \К-103 \К-103 live (whoop) it up
    have the time of onefe life (in limited contexts) have a big bash (of a party) be in full swing
    влюбиться \К-103 = be (fall) head over heels in love
    fall for s.o. hook, line, and sinker
    высказаться - - hold nothing back
    leave nothing unsaid.
    Он мог опять привести ее к себе, в свою комнату....Но сдерживала примитивная мужская осторожность. Возобновить отношения - да. Но не на полную катушку (Рыбаков 2). ( context transl) He'd be able to take her to his room again....But he was restrained by a primitive male cautiousness. They would rekindle their affair, fine, but this time he wasn't going to get in too deep (2a).
    2. наказать кого, взыскать с кого, влетело, досталось кому - и т. п. (to punish s.o., s.o. is punished etc) extremely severely: X-a наказали (X-y влетело) \К-103 - X got (they gave X) the full treatment (the works)
    X got it (they gave it to X) (but) good they went hard on X X was shown (they showed X) no mercy they threw the book at X.
    «Воровал мой оголец, как ни попадя ( ungrammat = всё, что попадётся). Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку...» (Максимов 3). "Не stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end....He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment.." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > К-103

  • 15 Ш-41

    КАК ШВЕД (ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т. п. coll, often humor (как + NP nom only adv fixed WO
    (one was or is about to be) destroyed, ruined
    (one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation: (perish (be destroyed etc)) like a Swede at Poltava go up in smoke (when the verb is in fut or subjunctive) (perish (be destroyed etc)) as surely as a Swede at Poltava.
    "С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!» (Достоевский 2). "Не was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).
    «Воровал мой оголец, как ни попадя ( ungrammat = всё, что попадётся). Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, -пять без поражения» (Максимов 3). "Не stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).
    Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Ш-41

  • 16 как веревочке ни виться, а конец будет

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как веревочке ни виться, а конец будет

  • 17 сколько веревку ни вить, а концу быть

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревку ни вить, а концу быть

  • 18 сколько веревочке ни виться, а конец будет

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревочке ни виться, а конец будет

  • 19 сколько веревочку ни вить, а концу быть

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревочку ни вить, а концу быть

  • 20 на всю катушку

    НА ВСЮ < ПОЛНУЮ> КАТУШКУ highly coll
    [PrepP; these forms only; adv (intensif); fixed WO]
    =====
    1. (one does sth. or, less often, sth. is operating) to one's or its full capacity, to the fullest extent possible:
    - [in refer, to volume or capacity] (at) full blast;
    - [in limited contexts] have a big bash;
    - [of a party] be in full swing;
    - fall for s.o. hook, line, and sinker;
    - leave nothing unsaid.
         ♦ Он мог опять привести ее к себе, в свою комнату....Но сдерживала примитивная мужская осторожность. Возобновить отношения - да. Но не на полную катушку (Рыбаков 2). [context transl] He'd be able to take her to his room again....But he was restrained by a primitive male cautiousness. They would rekindle their affair, fine, but this time he wasn't going to get in too deep (2a).
    2. наказать кого, взыскать с кого, влетело, досталось кому на всю катушку и т.п. (to punish s.o., s.o. is punished etc) extremely severely:
    - X-a наказали (X-у влетело) на всю катушку X got (they gave X) the full treatment (the works);
    - they threw the book at X.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку..." (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end....He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment..." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на всю катушку

См. также в других словарях:

  • что ни попадя — нареч, кол во синонимов: 11 • все (95) • любое (12) • что бог на душу положит (10) • …   Словарь синонимов

  • ПОПАДЯ: ни попадя — (прост. неодобр.), с предшествующим местоим. Ч любой (любое) из возможных. Встречается с кем ни попадя, ночует где ни попадя, берёт что ни попадя, хватает чьё ни попадя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • попадя — ПОПАДЯ: ни попадя (прост. неод.), с предшествующим местоим. любой (любое) из возможных. Встречается с кем ни попадя, ночует где ни попадя, берёт что ни попадя, хватает чьё ни попадя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • что придется — все, как придется, на выдержку, что под руку попадет, что бог на душу положит, что попало, не выбирая, без выбора, что ни придется, любое, что ни попало, что ни попадя, что угодно, что попадет, что под руку попадется Словарь русских синонимов.… …   Словарь синонимов

  • что бог на душу положит — что попало, любое, что под руку попадет, что бы ни, что ни попадя, что угодно, что ни попало, что ни придется, все, что придется Словарь русских синонимов. что бог на душу положит нареч, кол во синонимов: 10 • все (95) • …   Словарь синонимов

  • что попало — См …   Словарь синонимов

  • что ни попало — нареч, кол во синонимов: 14 • все (95) • зря (53) • любое (12) • наобум …   Словарь синонимов

  • что ни придется — нареч, кол во синонимов: 11 • все (95) • любое (12) • что бог на душу положит (10) • …   Словарь синонимов

  • что под руку попадет — нареч, кол во синонимов: 11 • все (95) • любое (12) • что бог на душу положит (10) …   Словарь синонимов

  • что под руку попадется — нареч, кол во синонимов: 9 • все (95) • что ни попадя (11) • что ни попало (14) • …   Словарь синонимов

  • что попадет — нареч, кол во синонимов: 9 • все (95) • что ни попадя (11) • что ни попало (14) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»